Психогімнастика: «Посмішка»
Я всміхаюсь сонечку:
«Здрастуй, золоте!»
Я всміхаюсь квіточці:
«Хай вона цвіте..»
Я всміхаюсь дощику:
«Лий, немов з відра!»
Друзям я всміхаюся,
зичу їм добра !!!!
Привітання :
«Привітаємося із собою»
Доброго ранку очі,
ручки, вушка, носик
Доброго раку ротик,
зубки, ніжки, шийко
Доброго ранку
животик, спинко, пальці
Доброго ранку
голівко
Доброго раку Я!
Ось який красивий Я!
Дихальні вправи : «Гарячий чай»
У дитини в руках
чашка, дитина робить вдих носом, а на видиху дує в чашечку, вимовляючи пошепки
[ф-ф-ф-ф], начебто студить гарячий чай.
« Корабель»
Налити в миску води,
покласти на воду паперовий кораблик і запропонувати дитині «допомогти»
корабликові переплести на іншу сторону миски. Дитина робить вдих носом, а на видиху
вимовляє «пф» і дує при цьому на кораблик. Чим дужчий повітряний струмінь, тим
далі попливе кораблик.
Пальчикова вправа : «Моя Сім’я.»
Цей пальчик – мій дідусь,
А цей пальчик - люба
бабуся,
Цей пальчик –
рідний татусь,
А цей пальчик - мила
матуся,
А малюк, звичайно, я
–
Ось і вся моя сім'я.
Рухлива гра : «Дівчата і хлопці : -Ц-Ц-Ц!»
Плеснемо в долоні:
Хлоп-хлоп-хлоп!
Скачемо на конях:
Гоп-гоп-гоп!
Летимо, як птахи:
Шусь-шусь-шусь.
Як повзуть мурахи?
Хрусь-хрусь-хрусь.
Пострибав горобчик:
Цінь-цінь-цінь,
Дівчата і хлопці :
-Ц-Ц-Ц!»
Мовленнєва гра «Будова тіла»
Н.Карпенко
Познайомтесь, я
дитина,
Хоч маленька, а
людина
Всі частини тіла
знаю
Визначаю й
називаю
Є у мене голова
І вона творить
дива,
Шия голову
тримає,
Нахиляє,
повертає,
Є у мене дві
руки,
Це мої помічник.
А не посидючі ноги
Прокладають в світ
дороги.
Тулуб з’єднує
частини,
Є живіт у нас і
спина.
І всьому - хребет опора,
Ось така моя
будова.
Мовленнєва гра :
«Кожен ім’я своє знає…»
Кожен ім’я своє
знає,
Голосно(тихо) його
називає
Чистомовки:
Тя –Тя-Тя – маєм право
на життя.
М’я - М’я - М’я - маєм право на ім’я.
Дина -Дина - Дина щоб
була родина.
Ня-Ня-Ня- маєм право
на навчання, харчування, лікування,
На безпечне існування.
Скоромовки:
***
Лічилка :
Сітка, вітка,
дуб, дубки -
поставали
козаки,
Шабельками брязь
-
вийди, князь.
Оповідання: «Як Сергійко навчився жаліти»
В. Сухомлинський
